забудовники у Києві продовжують знищувати історичні будинки

Як забудовники використовують війну для знищення пам’яток. Які точки на мапі Києва зараз найбільш гарячі через конфлікти забудовників та громади? За законом про воєнний стан, місцеві військові адміністрації можуть зупиняти будівництво та реконструкцію будівель. Але не роблять цього.

Принаймні, в столиці не часто користуться такою можливістю, зазначає  Економічна правда.

Київська військова адміністрація обмежила продаж алкоголю, вирішила зупиняти роботу громадського транспорту під час повітряних тривог, але дозволила забудовникам зносити історичні будинки. Це рішення виглядає дивно на фоні заборони на проведення акцій протестів та масових зібрань.

У 2021 році столична влада опублікувала адреси 119 обʼєктів культурної спадщини, яким загрожує знищення або пошкодження. Дії власників щодо цих будинків мали би братися під особливий контроль, та цей механізм не працює.

Які точки на мапі Києва найбільш гарячі через конфлікти забудовників та громади? Що відбувається з давніми будинками? Які рішення ухвалюють суди?

 

 

Будинок  Малина на Тургенєвській, 22

ДЖЕРЕЛО: 44.UA

У 1890 році купець Василь Малин замовив архітекторам проєкт розкішного особняка. Зараз цей будинок є останньою тогочасною спорудою на вулиці Тургенєвській. У будівлі у 1911-1915 роках жили заможні міщани Зеленські.

Поруч у 2017 році компанія “Сервіт” збудувала 11-поверховий “клубний будинок”. У 2021 році забудовник почав зносити історичну садибу попри припис міської влади. Суд арештував будівлю і заборонив її реконструкцію.

“Забудовник виклав ситуацію так, ніби він не зносить будинок, а проводить реконструкцію. Насправді це реконструкція за сценарієм будинку Уткіна – до фундаменту”, – каже охоронець памʼяток та юрист Дмитро Перов.

Упродовж року тривали судові суперечки. Забудовник виборов право розпоряджатися будинком, утім, у серпні 2022 року за поданням прокуратури Шевченківський районний суд повторно арештував пам’ятку.

“Забудовника зв’язали по руках і ногах. Як довго протримається арешт, невідомо. Громадська організація “Мапа реновації” підготувала папери, щоб надати будинку охоронний статус. Однак департамент охорони культурної спадщини КМДА ще не розглянув це питання”, – скаржиться Перов.

За словами громадського активіста, будівельна техніка перебуває на території будинку і готова відновити роботу, щойно суд зніме арешт.

 

Садиба Дмитрієва на Хорива, 2

 

ФОТО СЕМЕНА ШИРОЧИНА

Один із найстаріших збережених комплексів будівель розташований за Житнім ринком. Упродовж 1831-1916 років будівлі не раз змінювали власників.

Нинішній господар комплексу компанія “Конвалія-нерухомість” хоче звести замість будинків торговельно-розважальний центр. У 2019 році Окружний адмінсуд Києва скасував пункт додатку до наказу Мінкультури від 2014 року, яким садибу внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

У 2021 році міністерство надало трьом будівлям комплексу статус пам’ятки архітектури та історії місцевого значення. Забудовник оскаржує це рішення.

“Суд скасував рішення про повернення садиби в комунальну власність. Він ухвалив рішення винятково з процесуальних питань. Питання про те, що майно було незаконно набуте і комплекс памʼяток систематично доводився до руйнації, не були спростовані і не досліджувалися”, – нарікає Перов.

Наразі Офіс генерального прокурора готує касаційну скаргу, щоб оскаржити рішення щодо власності у Верховному Суді. Паралельно забудовник знову намагається через суд зняти з комплексу будівель охоронний статус.

“Відбувається пінг-понг. Ми виграли суд – будинок отримує статус памʼятки. Потім вони позиваються – і виграють справу. І так по колу”, – розповідає юрист.

Читайте також: Беззахісна Олешківська Січ

Особняк Барбана на Обсерваторній, 6

ФОТО ІВАНА ЧЕРНІЧКІНА / ЗАБОРОНА

Одноповерховий цегляний будинок на Кудрявці був збудований у 1891 році на замовлення титулярного радника Олександра Барбана. У 1910 році садибу придбав провізор В’ячеслав Геращеневський.

У 2020 році новий власник садиби, “Інформаційна група “Агентство столичних повідомлень”, почав демонтувати споруду для зведення 9-поверхівки.

У 2021 році події навколо будівлі стали першим випадком, коли питання охорони культурної спадщини винесли на розгляд Ради національної безпеки і оборони. Тоді РНБО доручила відновити частково зруйнований будинок.

Активісти підготували для Департаменту охорони культурної спадщини документацію щодо надання пам’ятці охоронного статусу, але, як і у випадку з будинком Малина, питання не виносилося на засідання консультативної ради.

“На початку вересня було засідання консультативної ради щодо так званого списку Кличка. Це 119 будівель, яким загрожує знищення. З цього переліку охоронний статус отримала лише одна садиба – на Антоновича, 7.

Резонансні об’єкти, через які і виник список, не потрапили на розгляд. Я запитав у членів ради, навіщо ми збиралися і коли будуть розглядатися інші будинки. Сказали, що найближчим часом, а коли саме – невідомо”, – розповідає Перов.

 

Будинок Родіна на Гончара, 71

Демонтаж садиби Осипа Родіна на вулиці Олеся Гончара, 71 почали ще у 2021-му році. Будівельники тоді розібрали дах та частину бічної стіни. ФОТО ANTON KORCHAGIN

У 1882 році на замовлення заможного селянина Осипа Родіна київський архітектор Володимир Ніколаєв звів двоповерхову будівлю в еклектичному стилі. Тривалий час там працювала найменша в столиці театральна сцена.

Зараз поруч з пам’яткою забудовники SAGA Development, Perfect Group та Kyivproekt Development зводять 19-поверховий ЖК Franklin Concept House. Проєкт охоплює земельну ділянку, на якій розташована історична будівля.

Рішення щодо позбавлення охоронного статусу будівлі ухвалили суди першої інстанції, апеляційний та касаційний. Останній скасував рішення про позбавлення споруди охоронного статусу, ставши на сторону громади.

“Забудовник хоче позбавити будинок охоронного статусу вдруге. 31 серпня на судове засідання з цього питання прийшли представники громадськості та журналісти. Суд переніс розгляд справи”, – розповідає Перов.

Наразі роботи на об’єкті призупинені. У пресслужбі SAGA Development повідомили, що виборюватимуть право на будівництво. “Ми працюємо над вирішенням цієї ситуації таким чином, щоб рішення відповідало інтересам усіх сторін. Будемо діяти тільки в правовому полі”, – пообіцяли в компанії.

 

 

 

Поліцейська дільниця в Цимлянському провулку, 3А

Те, що залишилось від будівлі в Цимлянському провулку. ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОЛЕСНІЧЕНКА

25 лютого компанія “Дніпро-2002” почала демонтаж будівлі колишньої поліцейської дільниці на Подолі. За даними Youcontrol, одним із власників фірми є бізнес-партнер ексміністра енергетики та директора “Київенерго” Івана Плачкова – Олексій Брусов. Крім того, адреси забудовника та офісу Плачкова збігаються.

Знищенню обʼєкта не завадив статус історичної забудови, наданий рішенням Київради “Про організаційні заходи щодо збереження об’єктів ХІХ-XX ст. на території міста Києва, яким може загрожувати знищення або пошкодження”.

Нацполіція відкрила кримінальне провадження за статтею “Пошкодження або руйнування обʼєктів культурної спадщини”. Демонтаж цінної історичної споруди зупинили на етапі, коли від будинку майже нічого не залишилося.

 

Лісопильня Сніжка на Турівській, 29А

ДЖЕРЕЛО: KIEV-FOTO.INFO

Знесення представника типової забудови Подолу кінця 19 – початку 20 століття, лісопильні підприємця Іллі Сніжка, почалося у 2020 році. На 31-шу річницю Незалежності України демонтаж відновився з новою силою.

“Від будинку на Турівській, 29А залишилося відсотків 40%. Кримінальне провадження не відкрите. Є приписи департаменту міського благоустрою про зупинку робіт до подання відповідних документів та департаменту охорони культурної спадщини про зупинку демонтажу”, – каже громадський активіст.

Будинок розташований у зоні регулювання забудови другої категорії історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” і пам’ятки ландшафту та історії “Історичний ландшафт київських гір”. Роботи без узгодження там заборонені.

 

Стало гірше

Під час підготовки цього матеріалу ще два об’єкти історичної забудови в столиці опинилися під загрозою знищення. На Андріївському узвозі, 26 почалися роботи в будинку титулярного радника Тарновського. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення і за законом не підлягає зміні, надбудові або перебудові.

За словами Перова, на будівельному майданчику відсутні паспорт об’єкта з інформацією про дозвільну документацію та захисний паркан. Роботи йдуть за полотном намальованого історичного фасаду. Усередині забиті палі бетонного каркасу нової будівлі, тож старий фасад, імовірно, буде знесений.

На Вознесенському узвозі, 25 на землях історико-культурного призначення ТОВ “Кепітал ріел істейт” хоче звести комплекс, схожий на середньовічну фортецю.

Попри відкрите Київською міською прокуратурою провадження щодо цієї фірми за статтею “Шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб”, Київська міська рада винесла на голосування депутатів проєкт рішення про передавання земельної ділянки забудовнику.

 

За словами Перова, міська влада могла б заблокувати всі роботи на сумнівних об’єктах одним рішенням. Для цього потрібно ухвалити нормативний акт до закону про воєнний стан, який обмежує господарську діяльність.

“Під час воєнного стану будівельні роботи ніби під мораторієм. У законі про воєнний стан сказано, що конкретні заборони прописує місцева військова адміністрація. Однак у Києві такі рішення не ухвалювали”, – каже юрист.

У 2021 році громаді вдавалося зберігати статус памʼятки історичних будівель та повертати об’єкти в комунальну власність. У 2022 році все інакше.

“На хвилі громадського протесту щодо будинку Уткіна“Квітів України” і садиби Барбана почалася системна робота на рівні прокуратури та поліції. Справи доходили навіть до Офісу президента й РНБО. Зараз усе “мертве”. У 2022 році таких рішень на користь громадськості немає”, – нарікає Перов.

Активіст додає, що торік суспільний резонанс довкола історичних будинків вмикав роботу ланцюжка міських департаментів, Мінкульту і прокуратури. Зараз ці процеси зупинилися через неможливість проведення акцій протестів.

“Через воєнний стан масові зібрання заборонені. Ми не бачимо спротиву громадськості. Обурення людей не виходить за межі фейсбуку”, – каже активіст.

Перов бачить негативні тенденції у сфері охорони культурної спадщини і прогнозує погіршення ситуації. Громада не матиме важелів впливу на владу та забудовників, що призведе до нової хвилі знищення памʼяток, резюмує він.

Олександр Колесніченко,  опубліковано у виданні Економічна правда

і