Польща і атомні енергоблоки

Польща є унікальною країною з огляду на кількість енергії, яку виробляють її теплові електростанції, що працюють на вугіллі.

Оскільки вугілля є найбруднішим видом викопного палива, на уряд Польщі чиниться тиск, як зсередини країни, так і з боку Євросоюзу.

Країна повинна відмовитися від “брудного” вугілля упродовж наступних десяти років.

Реальною альтернативою є газ, про який дедалі більше говорять як про геополітичну зброю, або атомна енергія. Остання не має виразної прив’язки до політики (хоча куди без неї), але у випадку Польщі потребує побудови всієї інфраструктури з нуля.

Потенційний ринок – такий великий, що до виробництва атомної енергії у Польщі вирішили приєднатися найбагатші люди країни.

Приватні інвестори Зигмунт Солож та Міхал Соловов започаткували альтернативний до урядового проєкт атомної енергетики. Йдеться про модульні атомні реактори відносно невеликої потужності.

Такі системи вже перебувають на стадії сертифікації у США та Канаді. Солож і Соловов вважають, що перший такий реактор реально запустити у Польщі вже у 2030 році. Місцем для його побудови обрали Понтнув, містечко на захід від Польщі, де зараз працює велика теплова електростанція.

Обидва бізнесмени поділилися своїми планами із газетою Rzeczpospolita. Їхня мотивація виглядає шляхетно.

“Знаю, що це прозвучить банально, але тут йдеться про наступні покоління і якість їхнього життя. Щоб у Польщі стало можливо дихати чистим повітрям, нам треба покінчити з вугіллям”, – говорить Зигмунт Солож.

“Відновлювальна енергетика пов’язана із сезонністю і не може бути базою для великої промисловості. Ясно, що певною альтернативою є газ, але газ означає іще більше узалежнення від імпорту. Без атомної енергетики нам просто не обійтися”, – погоджується його бізнес-партнер Соловов.

“Наші власні кошти”

завод

Автор фото, Reuters

Польські інвестори не бачать проблеми у конкуренції з урядовими програмами. У кожного своя ніша на ринку.

“Неправильно вважати, що тут є дилема – або великі реактори, або малі блоки за технологією SMR. Нам вистачить місця і на те, і на друге. Зараз Польща генерує приблизно трохи понад 50 гігават, з яких 35 гігават припадає на вугілля. Ці 35 гігават треба буде рано чи пізно відключати. Ми говоримо максимум про чотири-шість блоків по 0,3 гігават, а уряд – про кілька блоків потужністю 6-9 гігават. З цих цифр видно, що є потреба як у великих блоках, так і у SMR”, – пояснює Солож.

Атомна енергетика, навіть мала, є справою недешевою. Обидва бізнесмени сподіваються залучити інвестиції зі сторони, але починати збираються власним коштом. Так буде простіше, щоб обійти державну бюрократію.

“Вартість будівництва усіх шести реакторів, за нашими розрахунками, становитиме близько 4,8 мільярда євро. Ми фінансуватимемо проєкт порівну. Це будуть наші власні кошти… Але після переходу у практичну фазу ми матимемо доступ до різних джерел фінансування”, – говорить Соловов.

Необхідні будуть і законодавчі зміни. Зараз польські технічні норми не бачать різниці між реакторами на 1 500 мегаватів чи на 5 мегаватів.

“Але підкреслюю, що будівництво атомного реактора у Польщі можливе і за теперішніх технічних норм”, – говорить Соловов.

“Польське законодавство не забороняє приватним інвесторам будувати атомні енергоблоки”, – додає він.

Запасний варіант – Росія

Зрештою спілка інвесторів має і запасний варіант, хоча виглядає він менш реалістичним за основний.

У співпраці з угорською фінансово-промисловою групою з’явився проєкт побудови так званої Балтійської атомної електростанції у Калінінградській області Росії.

Політика окремо, а гроші окремо. Такою є аргументація польських інвесторів. Але про всяк випадок, вони вирішили скористатися послугами американською консультаційної фірми ІР3.

“На нашу думку, американська фірма допоможе нам ухвалити правильне рішення у тих сферах, де нам бракує досвіду. Проєкт пов’язаний із Калінінградом має сенс з економічної та екологічної точок зору”, – пояснює Солож.

“Країни ЄС мають багато економічних інтересів у Росії. Найбільше таких інтересів у німців, французів та італійців. Але стосунки між Польщею і Росією, а ми знаємо, у якому вони стані, та суспільні настрої у Польщі не сприяють співпраці із Росією”, – захищає “калінінградський” проєкт Солож.

“Але не секрет, що ми отримуємо російські енергоносії через балтійські чи скандинавські країни… З одного боку ми ввозимо вугілля з Росії, спалюємо його і забруднюємо повітря, а з другого не хочемо імпортувати енергію з електростанції, яка нічого не викидає в атмосферу і не шкодить довкіллю. Може варто замислитися над цим парадоксом?” – каже він.

Дати раду парадоксам і покликали американців.

“Як ідеться в заяві для преси, американці зобов’язалися допомогти скласти план, що дозволить “швидко та ефективно” запровадити атомну енергетику у Польщі. Співпраця з американською компанією повинна стати гарантією отримання необхідних дозволів від органів державної влади, як у США, так і в Польщі. Перевагою американської фірми є те, що колишня посол США у Польщі Жоржет Мосбахер нещодавно перейшла на роботу до керівництва ІР3,” – повідомляє Rzeczpospolita.

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС

і

ютос