П’ять безвізів України з ЄС: що це таке і коли їх очікувати?

Україна хоче отримати п’ять нових безвізів з Євросоюзом: авіаційний, промисловий, митний, енергетичний і цифровий. DW розповідає, що про них варто знати та на якому етапі наближення до них перебуває Україна.

Отримання Україною безвізового режиму з ЄС стало одним з найбільших досягнень країни на шляху євроінтеграції. Слово “безвіз” стало настільки вагомим, що його почали використовувати для популяризації інших важливих ініціатив, які мають прибрати бар’єри між Україною та ЄС. Так, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про плани домовитися з Євросоюзом про п’ять нових “безвізів”: авіаційний, промисловий, митний, енергетичний і цифровий. Що про них варто знати та на якому етапі перебувають переговори про них, – розповідає DW.

Авіаційний безвіз, або Спільний авіаційний простір

Серед п’яти безвізів першими підписи з’являться, імовірно, на угоді про Спільний авіаційний простір (САП) між ЄС і Україною. У кінці червня Рада ЄС дала “зелене світло” цьому документу. І тепер підписання цього “довгобуду” заплановане на осінь. Переговори про авіаційний безвіз тривали з 2007 по 2013 рік, але підписання угоди було заблоковане через суперечку між Великобританією та Іспанією довкола аеропорту Гібралтару. Перепона зникла лише після остаточного “розлучення” Лондона з ЄС. Після підписання угоду повинні будуть ратифікувати Україна, Євросоюз і всі 27 його держав-членів. Оскільки це може затягнутися на багато місяців, якщо не на роки, то на час ратифікації передбачене тимчасове застосування угоди.

Для українців головною користю від САП стане розширення можливостей літати до ЄС Для українців головною користю від САП стане розширення можливостей літати до ЄС

САП передбачає взаємне відкриття ринків пасажирських, вантажних і поштових авіаперевезень між ЄС і сусідніми з ним країнами. Учасниками цього простору вже є країни Західних Балкан, Грузія, Молдова, Ізраїль, Йорданія та Марокко. Крім України, подібні угоди восени підпишуть і з Вірменією, Тунісом і Катаром.

Читайте також: Яку користь Україні принесе Спільний авіаційний простір з ЄС

Авіаційний безвіз передбачає впровадження в Україні європейських норм і стандартів у авіації. Крім того, українські перевізники зможуть необмежено здійснювати польоти в ЄС, щоправда, якщо початковий або кінцевий пункт перевезення розташований в Україні. А ось європейські компанії отримають право і на внутрішні рейси всередині України. Для українців головною користю від САП стане розширення можливостей літати до ЄС. А посилення конкуренції у підсумку повинне посприяти й зниженню цін на квитки.

Безвіз для промислових товарів з України

Промисловим безвізом називають Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA). Можливість її укладення передбачено угодою про асоціацію. Однак тривалий час у Брюсселі були дуже скептичні щодо ACAA для України, адже подібна угода потребує високого рівня довіри. Тобто ЄС має бути впевненим, що товари в Україні виробляються за точно такими стандартами, що і в Євросоюзі. Подібну угоду з ЄС має лише Ізраїль, і те лише в сфері фармацевтичної продукції.

​​​Промисловий безвіз - торгівля промисловими товарами здійснюється між Україною та ЄС так само, як і між країнами Євросоюзу ​​​Промисловий безвіз – торгівля промисловими товарами здійснюється між Україною та ЄС так само, як і між країнами Євросоюзу

Але в підсумку в Брюсселі таки погодилися надіслати попередню оціночну місію до України. Вона через пандемію працювала передусім віртуально та перевірила відповідність українського законодавства європейському й надала у 2021 році свої рекомендації. Наприкінці травня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн і президент України Володимир Зеленський домовилися, що Брюссель надішле фізичну місію, як тільки дозволить епідемічна ситуація.

Якщо ACAA вдасться підписати, то торгівля промисловими товарами, на які поширять її дію, буде здійснюватися між Україною та ЄС так само, як і між країнами Євросоюзу. Шмигаль зазначив, що промисловий безвіз дозволить українським “виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника”.

Читайте також: Як Україна хоче змінити угоду про асоціацію та що про це думають у ЄС

Митний безвіз

Допомогти українським експортерам повинна й інтеграція української митниці з європейською. Тут ідеться не про одну угоду, а про кілька “треків”. Один з них – це взаємне визнання авторизованих економічних операторів (АЕО).

Митний безвіз - інтеграція української митниці з європейською Митний безвіз – інтеграція української митниці з європейською

Підприємства, які отримають такий статус, користуватимуться спрощеними митними процедурами, адже вони вже довели, що відповідають визначеним стандартам. Зараз Україна поки імплементує законодавство про АЕО. Після цього Євросоюз готовий буде розглянути питання відрядження оціночної місії до України.

Інший трек – це приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (CTC) та запуск нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS). Її Держмитслужба України почала впроваджувати у листопаді 2020 року. Завдяки цій конвенції переміщення товарів через кордон між 35 країнами в Європі здійснюється в рамках однієї транзитної процедури.

Енергетичний безвіз

В енергетиці безвіз також стосується різних аспектів. У газовому секторі Україна вже багато досягнула. Газ з Росії не імпортується вже більше 2000 днів. А у кінці 2019 року було завершено анбандлінг “Нафтогазу”, тобто транспортування “блакитного палива” передали незалежному Оператору газотранспортної системи України.

Натомість в електроенергетиці основна робота відбувається зараз. Енергосистеми України, а також Молдови, працюють синхронно з Росією та Білоруссю. Це означає, що нестачу потужності у своїх мережах Україна може компенсувати лише завдяки перетокам з РФ або Білорусі. З 2017 року Київ намагається змінити цю ситуацію, працюючи над інтеграцією з енергосистемою континентальної Європи. Після синхронізації з Європейською мережею операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) Україна зможе вільно експортувати та імпортувати електрику в та з ЄС. Приєднання заплановане на 2023 рік. Воно означатиме також, що українські мережі фізично будуть відключені від російських і білоруських.

Читайте також: Литва vs БілАЕС, або Чи потрібна ЄС і Україні електроенергія з Білорусі

Цифровий безвіз

Також Україна хоче стати частиною Єдиного цифрового ринку Євросоюзу. Ідеться передусім про три сфери: телекомунікації, електронну комерцію та електронні довірчі послуги. На практиці цифровий безвіз означатиме, наприклад, відсутність бар’єрів для електронної торгівлі між Україною та ЄС або можливість використовувати електронний цифровий підпис у зовнішньоекономічній діяльності. Серед цілей також розвиток широкосмугового доступу до інтернету й вивільнення частот для запровадження зв’язку 5G.

У 2018 році Україна розробила дорожню карту інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС. А у грудні 2020 року представила оновлений документ, з урахуванням рекомендацій Єврокомісії. Ця карта передбачає впровадження Україною 75 правових актів ЄС. У Києві хочуть закріпити свої наміри й в угоді про асоціацію шляхом оновлення додатку XVII до неї.

і

ютос