Уряд у пошуку грошей: Ахметов, руда і грядка помідорів

Латаючи бюджетні дірки, Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт, який вже охрестили “антиахметівським”. Однак є нюанс: в рази більше за найбагатшого українця уряд стягне з власників сільських грядок.

Якщо зареєстрований днями у Верховній Раді законопроєкт 5600 буде ухвалено, то, за підрахунками уряду, це принесе центральному і місцевим бюджетам додаткові надходження у близько 50 мільярдів гривень на рік. Документ містить десятки ідей від фахівців мінфіну, де взяти гроші – від індексації акцизів на алкоголь до підвищення плати за користування радіочастотами.

Усі говорять про Ахметова

Утім, особливу увагу урядовці і президент, коментуючи законодавчу ініціативу, звертають  на одне з положень законопроєкту – підвищення ренти за видобуток залізної руди, ціни на яку на світових ринках стрімко зростають. “Користуючись з державних надр заробляти 200 – 300 відсотків, коли у нас війна, коли нам складно, коли нічим платити пенсії, ми не дамо”, – заявив президент Володимир Зеленський наприкінці травня, коментуючи щойно анонсований урядом на той момент законопроєкт.

Журналісти охрестили  законопроєкт “антиахметівським”, оскільки саме холдинг “Метінвест” мільярдера Ріната Ахметова найбільше відчує на собі підвищення ренти. “Ми закриваємо прогалини у Податковому кодексі, які дозволяли великому бізнесу не платити податки в Україні”, – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль” після схвалення законопроєкту на засіданні Кабміну у середині травня.

“Антиахметівський” чи “антиселянський”?

Утім, коли 4 червня на сайті Верховної Ради з’явився повний текст внесеного прем’єр-міністром законопроєкту 5600, виявилося, що наповнювати бюджет уряд планує не стільки за рахунок металургійного магната Ахметова, скільки за рахунок простих селян, які обробляють свої присадибні ділянки чи паї або здають їх в оренду. Якщо від підвищення ренти на руду надходження до бюджету зростуть приблизно на чотири мільярди гривень на рік, то новий селянський податок, як очікує влада, принесе більше 10 мільярдів гривень.

Рік тому Денис Шмигаль казав, що навантажувати селян у кризу новими податками некоректно. Тепер в уряді хочуть, аби вони наповнюватимуть бюджет разом з олігархами Рік тому Денис Шмигаль казав, що навантажувати селян у кризу новими податками “некоректно”. Тепер в уряді хочуть, аби вони наповнюватимуть бюджет разом з олігархами

Уряд хоче запровадити новий для України принцип оподаткування – “поставлене податкове зобов’язання”. З власників земельних паїв стягуватимуть близько півтори тисячі гривень за гектар – незалежно від того, чи отримали вони прибуток від вирощування сільгосппродукції. Якщо нині законом взагалі звільнені від сплати податків власники паїв до двох гектар, то законопроєктом 5600 передбачено, що “поставлене податкове зобов’язання” платитимуть практично всі селяни – навіть власники присадибних городів у 50 соток.

Несподівана реінкарнація

Ще навесні минулого року депутати фракції “Слуга народу” вносили на розгляд Верховної Ради законопроєкт 3131, яким власники паїв, не зареєстровані як підприємці, обкладалися податком приблизно у 1400-1500 гривень за гектар. Цю ідею активно лобіювала Всеукраїнська аграрна Рада (ВАР), яка об’єднує середні і крупні аграрні підприємства із середнім земельним банком у кілька тисяч гектар. Прибічники “поставленого податкового зобов’язання” переконують, що ця норма виведе з тіні паї, які здаються в оренду без документального оформлення і вирівняє конкурентні умови на ринку для тих аграріїв, які орендують землю легально.

Однак нинішня поява цієї норми в “антиахметівському законі” здивувала навіть її лобістів. “Ми підтримуємо ідею цього податку, але ми не розуміємо, чому це робиться саме у такий спосіб. Законопроєкт перед внесенням до парламенту взагалі не обговорювався публічно, що є порушенням регламенту Кабміну”, – констатував у розмові з DW заступник голови ВАР Михайло Соколов. Його обурює низка несподіванок для аграріїв, закладених в урядовий закон.

Фермер-одноосібник Юрій Макарський розповів DW, що поставлене податкове зобов´язання значно ускладнить йому життя. Частину землі Макарському, можливо, доведеться продати Фермер-одноосібник Юрій Макарський розповів DW, що поставлене податкове зобов´язання значно ускладнить йому життя. Частину землі Макарському, можливо, доведеться продати

Додаткове навантаження для всіх

Агітуючи за 3131, Соколов наголошував, що працюючим “в білу” фермерам “поставлений податок” не спричинить додаткового навантаження, оскільки його платитимуть лише ті, хто нічого не платив або платив менше мінімальних 1400-1500 гривень. Однак уряд, перекроївши 3131 на свій лад, зробив прибічникам “поставленого податку” неприємний сюрприз. Мінфін не включив до мінімального податкового навантаження Єдиний соціальний внесок, що становить близько 500 гривень з гектара. Таким чином, ЄСВ платитиметься додатково і загальне податкове навантаження зросте з мінімальних 1400-1500 до майже 2000 тисяч гривень з гектара для всіх аграріїв, у тому числі для “білих” орендарів, інтереси яких відстоює ВАР.

Більше того: збирати гроші уряд, схоже, налаштований жорсткими методами. У законопроєкті 5600 податківців на випадки судових спорів з представниками бізнесу наділили повноваженнями оформлювати на спірну суму платежів податкову заставу. “Це фактично арешт майна, за допомогою якого податківці вибиватимуть гроші”, – обурюється лобіст Соколов. Він говорить про “фіскальне марення” уряду і не розуміє як так сталося, що відстоювана ним ініціатива зрештою може так вдарити по агробізнесу.

Сюрприз від прем’єра

“Поставлене податкове зобов’язання” для селян в обгортці “антиахметівського” законопроєкту тим більше несподіванка, враховуючи що ще у липні минулого року прем’єр Денис Шмигаль після різкої критики у ЗМІ заявив, коментуючи законопроєкт 3131, що обтяжувати селян у розпал економічної кризи, спричиненої пандемією, “некоректно”. “Через профільне міністерство та профільний комітет ми проситимемо донести цю думку до парламентаріїв, щоб таке рішення під час кризи та труднощів в агросфері ми передчасно не ухвалювали”, – зазначив голова уряду 8 липня минулого року.

Прибічники поставленого податкового зобов'язання говорять, що воно виведе частину агробізнесу з тіні Прибічники “поставленого податкового зобов’язання” говорять, що воно виведе частину агробізнесу з тіні

Уже наступного дня профільний комітет Верховної Ради екстрено зібрався і переглянув своє рішення про підтримку 3131 іпідтримав пом’якшений законопроєкт – 3131-д. У ньому середню плату за гектар землі селянам знизили до близько 1200 гривень, а для тих, хто зареєструється фізичними особами-підприємцями – навіть до 540 гривень. Крім того, у пом’якшеній версії пропонувалося запроваджувати “поставлене податкове зобов’язання” поступово, протягом трьох років. Компромісний 3131-д вже був у порядку денному Верховної Ради на січень цього року, але згодом загадково зник.

“Дуже погана практика”

“Це дуже погана практика”, – розкритикувала у розмові з DW дії уряду експертка Інтитуту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. За її словами, раптова поява законопроєкту 5600 з його численними сюрпризами взагалі суперечить принципам прозорості і передбачуваності, закладеним у бюджетний кодекс. “Положення цього законопроєкту набирають чинності вже у вересні і зрозуміло, що це обурює бізнес. Податкове законодавство має ухвалюватись принаймні за півроку до набрання чинності, щоб бізнес міг підготуватися”, – каже Бетлій.

Експертка критикує, що уряд поспіхом і непрозоро запроваджує “поставлений податок” для селян безпосередньо напередодні того, як у липні запрацює ринок землі. “Замість того, щоб дати людям можливість зрозуміти, як це працює, чи їм у нових умовах вигідніше самим обробляти землю і платити податки, або здавати в оренду за більш справедливою ціною чи вигідніше продати трохи згодом, коли сформуються на ринку більш вигідні ціни, їх фактично змушують швидше продавати землю”, –  наголошує Олександра Бетлій. За її словами, якнайшвидше “виведення з тіні” власників паїв саме під запуск ринку землі вигідне передовсім крупним орендарям, які, на відміну від селян-одноосібників мають потужне політичне лобі.

Дослідження, підтримане ЄС, уряду нецікаве

Про незахищеність інтересів найдрібніших землеробів, які хочуть самостійно обробляти свої паї, а не здавати їх в оренду великим агрофірмам, говорить і Олег Нів’євський з Київської школи економіки. Як один з найзапекліших критиків “поставленого податку” для власників паїв він попереджає, що влада під гаслом детінізації може задушити самозайнятих селян. За підтримки Європейського Союзу Нів’євський з колегами з Київської школи економіки торік підготували експертний аналіз ризиків для дрібного фермерства в разі запровадження “поставленого податку”. “Уряд думає лише про фіскальний бік питання. Соціальні і економічні наслідки ніхто не рахує”, – критикує експерт.

У своєму дослідженні експерт запропонував цілий комплекс з декількох десятків заходів, щоби вивести з тіні дрібне землеробство, – від скасування пільг для великого агробізнесу і запровадження урядових грантів для сімейних ферм до запуску навчальних програм для селян-одноосібників. “Ми надсилали дослідження до мінфіну, однак не отримали жодного відгуку. У міністерстві немає ресурсів, щоб займатися аналітичною роботою. У цих умовах хіба що лобісти можуть ситуативно вирішувати якісь питання”, – констатує Олег Нів’євський.

і