Київ входить до першої десятки міст за забрудненням повітря

За даними міжнародної платформи аналізу якості повітря, Київ входить до першої десятки міст за забрудненням повітря. Якщо систематично переглядати дані моніторингу, постає логічне питання: чи дійсно в Києві погана якість повітря?

Які фактори впливають на якість повітря у столиці:

  1. У Києві знаходиться 46 підприємств першої групи, дозвіл на викиди в повітря яким надає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. І найбільшим забруднювачем є Дарницька ТЕЦ, яка знаходиться в центрі густо населеного району та щодоби генерує близько 300 тонн шкідливих відходів, з яких в повітря, землю і воду Києва потрапляють: алюміній, барій, берилій, миш’як, мідь, нікель, ртуть, свинець, бор, кадмій, мідь, залізо, цинк. Дарницька ТЕЦ досі спалює вугілля – хоча може працювати на газу.

«Франція планує повністю відмовитись від спалювання вугілля до 22 року, Британія до 25 року. А у нас навпаки – навіть у Києві спалюють брудне паливо за технологіями середини ХХ століття. Спалювання викопного твердого та рідкого палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого і чадного газів, які якраз і є найбільш небезпечними для здоров’я людини та навколишнього середовища», – наголошує автор.

Технології спалювання вугілля на ТЕЦ України в більшості випадків передбачають видалення золи та шлаків гідравлічним способом та складування їх у золовідвалах. Золовідвал Дарницької ТЕЦ розташований у житловому масиві, поруч розташовані великий продуктовий магазин та багатоповерхівки.

Шкідливі речовини із золошлаків  можуть  мігрувати  з  поверхні  золовідвалу  через  повітряне  і  водне середовища  та  забруднювати  приземний  шар  атмосфери,  ґрунт,  підземні  і поверхневі води районів, що розташовані на відстані до декількох кілометрів від накопичувача  відходів.  Шлаки  та  зола  доволі  токсичні, вони містять поліароматичні  вуглеводні (переважно  бенз(а)пірен), важкі метали і неопізнані органічні токсиканти.

«Відвал потрібно було або ліквідувати, або залишити навколо санітарну зону. Але у нас, як завжди, вибрали третій шлях – прибирати нічого не стали, зате прибудували висотки впритул до переповненого шламового відстійника. Наприклад, у Євросоюзі, шляхом  будівництва  доріг  із  золошлаків  вирішуються  одночасно  проблеми їх утилізації  та  захисту  навколишнього  природного  середовища», – додає Фірсов.

Мешканці лівого берега столиці потерпають від сусідства із сміттєспалювальним заводом «Енергія», який функціонує з 1984 року.  Чиновники розповідають  про зиски від роботи заводу і навіть демонструють дозвіл на викиди до 2025 року. А це цілий «букет» токсинів: понад 50 мг пилу – на кожен кубометр заводського диму, а ще вуглекислий газ, домішки сірки, хлор, аміак, оксиди азоту, фтор, важкі метали.

  1. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в Києві залишаються автомобілі. Саме викиди автотранспорту становлять левову частку від загальних – 70-85%. При цьому аж чверть всіх автомобілів в Україні – це старі моделі, які не відповідають еконормам.

На тих вулицях столиці, де щодня спостерігається скупчення машин, концентрація токсинів в повітрі перевищує допустиму в три-чотири рази.

«Рішенням для цієї проблеми є розвиток електричного громадського транспорту та мікромобільності – інфраструктури для велосипедів, самокатів, моноколіс тощо. Мікромобільність може забрати на себе до 15% всіх поїздок містом», – пропонує він.

  1. Усі дані, які стосуються національної та індивідуальної безпеки, українці повинні отримувати безпосередньо від українських органів влади, а не з неперевірених зарубіжних джерел. Варто створювати та розвивати державну систему моніторингу повітря, що зазначається в указі президента №111 від 23.03.2021 року .

«Міністерство захисту довкілля та КМДА постійно посилаються на відсутність грошей для створення такої системи. А відсутність об’єктивної інформації про стан атмосферного повітря призводить до нерозуміння масштабів проблеми та невірних управлінських рішень або бездіяльності Київської влади», – підсумовує керівник ГО «Офіс Довкілля».

 

і