Деякі висновки сьогоднішньго дня.
1) Вже декілька років День Незалежності переживається і святкується як справді народне свято. Не просто день офіційного концерту, а сутнісно патріотичне свято – день вираження патріотичних почуттів, справжніх, а не награних.
2) Вже другий рік поспіль відзначення Дня Незалежності набуває особливого – опозиційного відтінку. Участь у Марші захисників України вже звично сприймається як протестна акція – спосіб попередити президента Зеленського і його оточення від наміру піти на капітуляцію.
3) Вже вкотре переконуюся, що моє критичне ставлення до діяльності “ЗЕкоманди” обумовлено ще й відношенням до їхньої творчості. Опозиційність у сучасній Україні – це не лише патріотичне, а й естетичне явище.