До новин політичного сюрреалізму

Проголосувавши  мінімальною необхідною кількістю голосів (61) перейменування вулиці Російської, депутати Київради… не змогли зробити те саме з вулицями імені російських національних героїв Мініна і Пожарського.
Ні, вам не здалося. Ще раз: депутати Київської міської ради, перейменувавши Російську, не назбирали достатньої кількості голосів для перейменування вулиць Мініна і Пожарського.
Мабуть це тому, що замість них пропонувались імена якихось “суперечливих постатей”, скажете ви. Якихось “кровавих галіцаєв” або “диких бандерівців”, які варять наваристі борщі з русскіх младєнцев. Але ніт!
Замість вулиці Пожарського пропонувалось увічнити Дмитра Багалія, а замість вулиці Мініна – Олександра Лазаревського. Обоє – науковці, класики української історичної науки. Обоє – самі справжні кияни (Багалій – уроджений киянин, Лазаревський усе життя мешкав і працював у Києві). Багалій лишив по собі фундаментальну працю – “Історію Слобідської України” і став одним із засновників Української академії наук. Лазаревський – один із засновників легендарного журналу “Кіевская старина”, а також близький друг і один з перших біографів Тараса Шевченка.
Але Київрада сьогодні вирішила, що замість цих людей краще лишити імена русскіх героїв Мініна і Пожарського. У країні, яка вже 6-ий рік знаходиться у стані війни з Російською Федерацією. З якою Мінін і Пожарський не мають нічого спільного ані культурно, ані історично. В культурному полі якої їхні імена – це просто порожні звуки, які ніяк не співвідносяться з місцевим культурним контекстом і ландшафтом.
Нагадаю, голоси у залі були. Але певна частина депутатів просто не проголосувала. Очевидно, для них імена Мініна і Пожарського у Києві – це нормально, і вони не бачать тут нічого абсурдного. А от мені це просто не вкладається у голові.
Моралі у цій історії не буде.

і