«ТУЙОВА ТЕМА», ХАЙП ТА СИМВОЛ КИЄВА

тисни – підтримай




“Каштанова справа” у столиці розпочалася не з каштанів “Бріоті”, а у 1998 році з масштабної реконструкції Хрещатику. Саме тоді розширили проїжджу частину, збільшили кількість смуг для руху авто, зменшили бульварну зелену зону, переклали комунікації (залишивши для росту луночних дерев трохи більше 2 куб м ґрунту, полив був передбачений лише бочкою на базі МАЗ 😕і лише поверхні кореневої шийки дерева, фактично без доступу поживних речовин до коріння), лунки дерев розташували впритул до бортового каменя, що стало остаточним вироком для каштанів під час зимового посипання доріг і тротуару сіллю. Ефект від подібного агро та дендро рішення у сумі до загазованості повітря не змусив себе довго чекати – дерева почали всихати. А от по бульварній непарній частині вулиці каштани почувають себе досить непогано – там інші умови для них.
Враховуючи це, висаджувати на Хрещатику понад дорогою саджанці крупномірних дерев будь-якої породи без зміни умов їх зростання та живлення є заздалегідь неефективним та у кращому разі – тимчасовим.
У 2017 р. Київзеленбуд спільно з Folk Ukraine висадили на Хрещатику 10 різних експериментальних дерев із вбудованою спеціальною системою крапельного поливу з резервуаром води понад 200 літрів, яка щоденно віддає дереву по 8-10 літрів. Контейнер з деревом був піднятий над тротуаром на півметра, що унеможливило потрапляння солі у ґрунт. Киянам було запропоновано обрати найкрасивіше дерево для Хрещатика під час онлайн голосування. Переможцями стали платан та каштан. До речі, ці експериментальні дерева уже 3 роки почувають себе чудово.
Розпорядженням КМДА від 06.03.2018 № 346 Київавтодор визнано замовником робіт з капремонту вул. Хрещатик, а самим проектом передбачено висаджування нових дерев. Київзеленбуд надав свої пропозиції щодо принципів, умов та порядку озеленення Хрещатику. Безпосередні роботи заплановано на 2021 році. Тож висаджувати крупномірні каштани менш, ніж за рік до ремонту, а потім їх пересаджувати є авантюрним рішенням, вони погано переживають пересаджування. Але й лунки пустувати у центрі міста не повинні. Тож КП УЗН Шевченківського району вирішили висадити ялівці (так, саме ялівці, а не туї… хоча рими з ялівцями не такі яскраві), які виділяють більше фітонцидів та чудово піддаються пересаджуванню (власне, розмноження ялівців здійснюється живцями та відводами). До початку капремонту ялівці будуть пересаджені у парки і сквери.
При цьому, дивно було читати коментарі екс можновладців, чиї діти живуть за кордоном, а на присадибних ділянках їх маєтків ростуть ті самі ялівці та оспівані туї (і тут кладовищем їм не пахне), що Хрещатик став цвинтарем надій…
Безумовно, в контексті намічених місцевих виборів, вирішення на рівні держави всіх соціально-економічних проблем, питання ялівців-каштанів (під кодовою назвою “туї”) справедливо знайшли увагу в інтернет спільноті. Повідомлення офіційних ЗМІ читати було всім ніколи, і найбільш активні навіть одразу взялися за епістолярний жанр. Навіть своїми очима пройти й подивитися бажання не виникло. Однак, зрада відмінилася вкотре. Наступного року буде капітальний ремонт Хрещатика, який враховуватиме всі вимоги – як щодо умов і можливості догляду за деревами, так і вимоги щодо якості самих саджанців. І на мою особисту думку символ Києва – каштан – стане окрасою оновленого Хрещатика.

Олексій Король

Yottos