Світлий погляд Михайла Басараба на темну сторону політики

Кому з політологів можна довіряти? В нашій команді студентів-практикантів УПК, виникла дискусія про порядність політичних експертів, на думку яких можна сміливо спиратися при написанні відповідних статей.

Керівник нашої практики журналіст Віктор Тригуб миттєво порадив двох аналітиків, на версії яких завжди можна сміливо опиратися. Сергій Жижко і Михайло Басараб.

Наш куратор підкреслив, що Михайло має якийсь особливий, світлий погляд на темряву гнилої політики. Вибори минають, а ми, народ, отримуємо ту владу, яка виповзає з якихось неосвітлених щілин. Потім дивуємося… Треба висвітлювати процеси зі старту!

Пропоную кілька тез одного з кращих українських політологів Михайла Басараба.

Про логіку виборів

Випускаючи в ефір «Прямого» Гончаренка в костюмі коміка, технологи Порошенка напевно натякають нам, що у цій кампанії всі будуть лише популістами і клоунами. Усі, окрім Порошенка. За їхньою логікою, мабуть, будь-яка розумна людина повинна буде шукати порятунку, голосуючи за чинного Президента. Притомній людині не хочеться, щоб нею керували відверті придурки. Загалом логічно. Саме так діє Путін. У Росії в публічній політиці є лише Путін і клоуни.- пише політолог Михайло Басараб

Технологи Порошенка помиляються, якщо так думають. З таким антирейтингом, як у Порошенка, він загубиться серед коміків і популістів.

Про МакКейна

Переглянув сьогодні зранку документальний фільм «Джон МакКейн: по Кому подзвін». Окрім того, що ми запам‘ятали сенатора великим патріотом США, борцем за свободу і просто небайдужим громадянином, вся ця розповідь про нього підсвічує ще одну важливу деталь його натури. МакКейн не намагався здаватися безгрішним і прозоро чистим, а навпаки, – ніби хотів підкреслити, що є звичайною людиною, якій властиво робити помилки. Часом великі помилки. Наприклад, я не знав, що на зорі кар’єри сенатора МакКейн разом з п’ятьма колегами влип у безпрецедентний для Америки скандал про непрозоре фінансування виборчої кампанії одним крупним бізнесменом-пройдисвітом. МакКейн зловживав становищем в інтересах цього будівельного олігарха. Так само, після президентського праймеріз 2000 року він зізнався, що говорив виборцям Південної Кароліни про прапор Конфедерації не те, що думав. А навіть протилежне тому, що думав насправді.

Кожного разу МакКейн мав мужність визнати свою помилку. Ясна річ, після кожного з цих конфузів він активно боровся з кожною із цих проблем. Ініціював і добився законодавчих змін про істотні обмеження фінансування виборчої кампанії. Також жорстко і послідовно засуджував будь-які расистські навіть натяки.

Визнати помилку, вибачитися на загал, – прерогатива сильного політика. Мабуть, і через це також Штати та світ з такими почестями проводжали в останню дорогу цього Великого Американця.

Білих, пухнастих і бездоганних політиків, як і людей, не існує. Серед них просто є гідні, бо мають силу щиро зізнатися у прорахунках і проступках. І негідні, яким бракне такої мужності.

Про Німеччину

Міністр закордонних справ Німеччини Маас боїться, що з виходом Росії з Ради Європи російські громадяни втратять доступ до Європейського суду з прав людини. А шо, чудово логіка. Якщо йти далі, то може й санкції проти Росії треба зняти? Бо від них також страждають російські громадяни. – зазначив М.Басараб.

Про Північний потік-2

Посол США у Німеччині «Річард Гренелл розіслав німецьким фірмам, що беруть участь в реалізації проекту “Північний потік-2”, листи з погрозами санкцій. МЗС ФРН розкритикувало дії Гренелла». Пише DW.

Ця ситуація говорить значно більше, аніж сотні заяв «про глибоке занепокоєння і партнерство». – прокоментував Михайло Басараб.

Під час підготовки матеріалів на політичну тематику, варто вдумливо обирати експерта, чиї думки реалістичні, а репутація бездоганна. Таким для мене є Михайло Басараб! Рекомендую колегам!

Таким інтелектуалам варто виділяти час для лекцій в університетах…

Вікторія Лесіва, студентка Університету “Україна”

і