Побачити балет вперше у дитинстві, закохатися у нього й аж до 30 мріяти про те, аби стати на пуанти. Це типова історія тих, хто відвідує студію балету для дорослих Євгенії Коршунової – солістки Київського національного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка.
В одному приміщенні збираються айтішниця і психолог, юристка та спортсменка, – різні люди, різного віку, але з одним бажанням. Навчитися танцювати класичний танець.
Юристка в пачці
Взимку будівля школи танців у Львові зустрічає слизькими сходами та прохолодним, стареньким приміщенням. Утім уже четвертий рік поспіль класична музика в одному з її залів не стихає аж до 22:00. Тут проходять заняття з балету для дорослих.
За 5 хвилин до початку у студії всього троє дівчат: старанно розтягуються на підлозі й біля балетного станка. Утім вже за кілька хвилин зала наповнюється ще десятьма дорослими танцівницями – усі швиденько добігають сюди після роботи, хоча інколи й запізнюються.
Наприклад, 27-річна Христина працює юристкою, зокрема, допомагає розв’язувати питання учасникам АТО. А о 20-й годині вона взуває балетки та якомога краще розтягує м’язи, аби досконало виконати arabesco – одну з основних поз класичного танцю.
На балет для дорослих дівчина прийшла понад два роки тому. Каже, перше заняття пам’ятає дуже добре – людей було настільки багато, що важко було вміститися у тренувальній залі. Утім на друге заняття прийшло чи не вдвічі менше.
“Напевно, всі очікували, що ми одразу почнемо танцювати “Лебедине озеро”, а вийшло і близько не так”, – сміючись, зауважує вона.
“Кілька перших занять ми вчили основи: правильні позиції рук, ніг, тулуба… І це було складно! На сцені ми бачимо балерин, які дуже легко і граційно рухаються, але пересічні глядачі не розуміють, скільки зусиль потрібно для того, щоби просто гарно стояти!”.
Христина зізнається, що прийшла на балет не тільки задля покращення фізичної форми та не через красу танцю. Заняття допомагають їй розвантажитися емоційно.
“У мене була потреба у відпочинку для душі. І тут, на заняттях, коли ми на дві години поринаємо у прекрасне, я його відчуваю”, – переконує юристка.
Розумом – з IT, душею – з балетом
Доторкнутися до прекрасного групі допомагає балерина Львівського театру опери і балету Інна Ключник. Вона може і підказати, як правильно поставити ноги у п’яту позицію, і спародіювати трохи кострубатий біг танцівниць-аматорок, аби трохи розрядити ситуацію.
“Чим важче, тим більше тягніться, тоді буде результат!” – каже викладачка та прямує поправляти положення стопи в однієї з учениць.
“Робіть це гостренько. Ніжки мають відскакувати від підлоги, ніби обпікаються. Раз-два! Раз-два! Раз-два! Давайте тепер всі разом повторимо під музику”.
У правому кутку зали за зауваженнями викладачки сконцентровано спостерігає 34-річна Марина (Ім’я змінене. – Ред.). Статурою вона не схожа на балерину, втім її натягнутому, наче струна, тілу можна лише позаздрити.
“Раз-два! Раз-два!”, – ледь помітно відраховує дівчина підйом ноги сама собі. “Раз-два! Раз-два!”.
Марина закінчила спеціальність “Прикладна математика і фундаментальні науки”, а нині працює в IT.
Про балет вона мріяла з дитинства. Втім батьки були певні, що присвячувати своє життя танцям не зовсім вірно, та наполягли, аби вона пішла вчитися більш серйозній, на їхню думку, професії.
“І сьогодні я їм вдячна за це, мені подобається те, що я роблю, але ж нездійсненна дитяча мрія лишилася. Якось я спробувала нагуглити щось типу “балет для дорослих” і була певна, що нічого не знайду, але помилилася. Студія на той момент працювала місяць”, – пригадує дівчина.
До занять балетом вона не займалася танцями й спортом – хіба трохи ходила до тренажерного залу і на пілатес. На шпагат не сідала і перша позиція замість рівних ніг виглядала, наче ялиночка, каже Марина. За словами балерини-аматорки, на першому занятті почуваєшся дивно – враження, ніби тіло не твоє.
“Взагалі новеньких ми намагаємося підбадьорювати усієї групою, бо розуміємо, як вони себе почувають. Я навіть руку у першій позиції тримати правильно не могла! Всі рухи були такими корявими. Починати дуже важко”, – каже Марина.
Дівчина зізнається, що не кинути балет їй допомогли викладачі. Саме вони проговорювали чи не кожен рух, пояснювали, що спочатку і не повинно все виходити ідеально, адже балет – це велика праця.
Вперше на балет у 55
В іншому районі Львова, у теплій і новій студії, займається ще більш неординарна група балерин. Тих, кому за 50 років. Відвідувачок тут небагато – усього троє, але викладачі кажуть, що енергії у них більше, ніж у всіх інших учениць.
Тетяні – 55. За фахом жінка геофізик, а за покликанням, схоже, балерина. Нове для себе заняття вона відкрила всього три місяці тому, але вже зараз може практично повністю сісти на шпагат та з легкістю виконує demi-plié і battement fondu біля станка.
“Я починала з йоги, але “не пішло”, – каже Тетяна.
“Там є вправи вниз головою – у мене підіймався тиск. Також ходила на пілатес, але розклад не підійшов. А потім побачила оголошення про балет, подумала, чому б ні, спробувала і мені сподобалося”.
Жінка каже, що після занять у неї покращилася постава – тепер вона не змушує себе випрямляти спину, а механічно ходить рівно. Також зазначає, тіло постійно в тонусі та морально краще почувається.
“Ти виходиш із залу і розумієш – щось та й змогла, а не просто пролежала на дивані. Хто для нас буде щось робити, крім нас самих?” – риторично запитує вона.
Викладачка групи “50+” Олена Гунька каже, що спочатку і сама не вірила в те, що старші жінки будуть виконувати ті чи інші рухи, стрибки. Але її скепсис розвіявся, коли вона тільки прийшла на перший урок. Учениці придбали собі професійний одяг: купальники, спідниці тощо.
“І виконували все з таким завзяттям, що і молоді могли б позаздрити”, – пригадує педагог.
На її думку, така рвучкість пов’язана з тим, що в Україні людям старшого віку важко знайти собі заняття для душі. Для них працює доволі мало секцій.
“А тут і здоров’я покращується, і новому можна навчитися. Розумієте, справжній балет – це каторжна праця, і людина має любити її, аби гідно виконувати. Ми тут беремо з балету все найкраще, виключаючи фанатизм”, – додає Олена.
Фанатка своєї справи
А от заснувала студію балету для дорослих справжня фанатка своєї справи Євгенія Коршунова. Колись – провідна солістка Львівського національного театру опери та балету, а сьогодні – Національної опери України.
Сама вона не розлучається з класичним танцем з 5 років, а для втілення мрії вже у 10 переїхала до Мінська – навчатися в хореографічному училищі.
Тепер, каже Євгенія, сама не розуміє, як відважилася на такий крок, адже через постійне навчання дитинства було не так і багато.
“Я жила в інтернаті сама, без батьків. І віддавала весь час навчанню. Але це дуже ризиковано – з 10 балерин, які випустилися з училища, лише 2 працюють за фахом. Це пов’язано і з великим психологічним, фізичним навантаженням, моральним тиском”, – пояснює Євгенія.
Утім балерина змогла не тільки витримати це, а і побудувати успішну кар’єру – зі стажерки на сезон у львівському театрі дотанцювалася аж до провідної солістки й тепер гастролює світом.
Відкривати ж щось на кшталт балетної школи вона не планувала. Але на користь цього рішення зіграли кілька факторів: фінансова криза, через яку зарплата балерин стала суттєво меншою, та загальна складна ситуація у країні у 2015 році.
Тоді почалися пошуки приміщень, збір документів і вже наприкінці лютого студія офіційно запрацювала.
“Спочатку я викладала сама. На перші заняття приходили по дві-три людини, й кожного разу вони змінювалися. Тільки-но я поясню ази, як наступного дня треба робити це заново. Тоді я почала сумніватися, що все вийде, але згодом справа закрутилася”, – пригадує Євгенія.
Коли людей стало більше, власниця студії почала долучати до справи інших викладачів, аби розширити діяльність.
Зверталася тільки до професійних балерин. Причина проста – складність танцю. За словами Євгенії, існує спеціальна методика того, як вчитися балету, розроблена багато років тому. Якщо слідувати їй, то не буде травм, а буде результат.-https://www.bbc.com/ukrainian/features-46699472
“І я, і наші учениці знаємо, що вони не стануть професійними балеринами. Але це не привід вдаватися до самодіяльності. Все має бути фахово”, – переконана Євгенія.
Танцівниця каже, що на балет для дорослих записуються здебільшого або ті, хто мріяв про це мистецтво з дитинства, або ж ті, хто вже все перепробував і не знайшов себе.
“Дівчата часто йдуть на балет, щоби просто розвантажити мозок. Кажуть, якщо у тебе проблеми, ти з кимось посварився абощо, то після заняття балетом тебе це вже не цікавить. Ти вертаєшся додому, випиваєш пляшку води й просто втомлений, але щасливий засинаєш”, – додає засновниця студії.
Ганна Беловольченко Для ВВС News Україна, Львів