Німецькі виші популярні серед іноземців. Але…

  • admin
  • 12.09.2019
  • Коментарі Вимкнено до Німецькі виші популярні серед іноземців. Але…

Німецькі виші популярні серед іноземців. Але не всі знають про те, що випускники шкіл з України та СНД в Німеччині можуть здобути й робітничу спеціальність. Як це зробити?

Через високі стандарти в навчанні та його безкоштовність німецькі ВНЗ користуються особливою популярністю серед іноземців. Але про можливість отримати робітничу спеціальність в Німеччині знають небагато. Водночас професійно-технічна освіта за знаменитою німецькою дуальною системою доступна всім без винятку. Більш того, спеціалісти з дипломом про професійно-технічну освіту на німецькому ринку праці нарозхват. Що потрібно знати тому, хто вибере для себе цей шлях?

Дві моделі освіти

Професіно-технічна освіта в Німеччині триває від одного до трьох із половиною років і буває двох видів. По-перше, робітничим професіям навчають у профучилищах або коледжах (Schulische Ausbildung). За цією моделлю заняття проходять, здебільшого, в аудиторії. Практичні навички учні здобувають у майстернях та лабораторіях при навчальних закладах або під час короткотермінових стажувань на підприємствах. Так можна стати, наприклад, спеціалістом з догляду за хворими, у сфері ЗМІ або туризму. Оскільки в Німеччині теорія традиційно переважає над практикою, ця модель менш відома та популярна.

Набагато більшим попитом у роботодавців користуються спеціалісти, які освоїли професію за дуальною системою (duale Ausbildung). У такому разі навчання відбувається переважно на виробництві. Раз чи два в тиждень або рідше – блоками – учень має відвідувати теоретичні заняття у професійно-технічному училищі. Наразі випускники цієї моделі можуть освоїти одну з приблизно 330 спеціальностей. Навчальні місця надають самі підприємства. У 2016 році більше 40 тисяч таких місць залишились незайнятими. Водночас, німецькому ринку потрібні робочі кадри, у першу чергу, зі знаннями у сфері електроніки, мехатроніки, металообробки.

Berufsschule (picture-alliance/dpa/D.Bockwoldt) Профосвіта – це і практика, і теорія

Знайти роботодавця

Стати підмайстром на німецькому підприємстві можуть і випускники шкіл з України, Росії та інших пострадянських країн. Для того, щоб почати навчання за дуальною системою, передусім, необхідно визначитися з майбутньою професією та знайти підприємство, яке буде готове вас навчати. Список професій можна знайти на сайті німецького Інституту професійно-технічної освіти (BIBB).

Інформація про вакансії розміщена на порталах, присвячених питанням професійно-технічної освіти в Німеччині – Аusbildung.de, Aubi-plus.de, Azubiyo.de, на сайті Федерального агентства з працевлаштування, а також на сайті самих підприємств. Наприклад, у 2018 році Bosch надав близько сотні місць для навчання за технічними спеціальностями. Зорієнтуватися в тому, які робітничі спеціальності наразі користуються особливим попитом на німецькому ринку праці, допоможе й “білий список” Федерального агентства з працевлаштування. Актуальний список можна знайти на сайті Федерального агенства з працевлаштування за пошуковим словом “Positivliste”.

Подання заявки

Заявку на отримання професійно-технічної освіти варто подавати безпосередньо на підприємство, яке розмістило вакансію. У пакеті документів роботодавці, як правило, очікують побачити резюме, копію перекладеного німецькою мовою шкільного атестату, рекомендаційні листи та сертифікати про проходження практики. Деякі німецькі підприємства вимагають перевірити атестат на відповідність німецьким стандартам. У яке відомство у цьому разі слід направляти документи на перевірку, залежить від професії, яку ви хочете опанувати, та від регіону, де ви збираєтесь отримувати професійно-технічну освіту. Адреси таких відомств в Німеччині вказані на порталі Anabin.de (рубрики “Anerkennungs- und Beratungsstellen in Deutschland”, “Suche nach Stellen für Berufe”).

Нерідко фірми просять пройти відбіркові онлайн-тести, наприклад, з німецької мови та математики. Кандидатів, які успішно впоралися з цим завданням, запрошують на співбесіду. Окрім гарних оцінок в атестаті одна з важливих умов – володіння німецькою мовою. Як пояснили DW в Центральній службі допомоги в працевлаштуванні за кордоном (ZAV) при Федеральному агентстві з працевлаштування, знання німецької мови повинні бути як мінімум на рівні A2, для медичних спеціальностей – B1. “Це офіційна вимога. Але цих знань недостатньо”, – підкреслює співробітник пресслужби ZAV Беате Рабе (Beate Raabe). Справа в тому, що навчання у професійно-технічному училищі проходить німецькою мовою. “Ми рекомендуємо досягти рівня B1, а краще – B2, інакше можуть виникнути проблеми з засвоєнням навчального матеріалу та складанням іспитів”, – попереджає вона.

Чимало молодих фахівців після отримання профосвіти залишаються на підприємствах, де вони навчалися Чимало молодих фахівців після отримання профосвіти залишаються на підприємствах, де вони навчалися

Отримання візи

Претендентам з країн, які не входять до складу ЄС, для виробничого навчання в Німеччині необхідно отримати національну візу. Звертатися в консульство ФРН слід після того, як підприємство укладе з вами письмовий договір. У цьому документі, зокрема, вказані період навчання, тривалість випробувального терміну, кількість годин, які відводяться для роботи на виробництві та відвідин занять, зарплата.

Грошовий аспект відіграє важливу роль при оформленні візи. За дуальною системою підприємство щомісяця виплачує підмайстру зарплату, розмір якої залежить від спеціальності та регіону. У консульстві необхідно довести, що у вас є приблизно 800 євро на місяць. Якщо зарплата підмайстра нижче цієї суми, доведеться підтвердити, що у вас будуть додаткові кошти, які покриють різницю, якої не вистачає. Зробити це можна з допомогою виписки з рахунку або фінансової поруки. Загалом, схема така ж, як і при отриманні візи для навчання в німецькому університеті.

Якщо професійно-технічна освіта в Німеччині – пройдений етап, то спеціаліст може шукати роботу, не залишаючи країни, – для цього візу видають терміном на один рік. Втім, можливо, така віза вам і не знадобиться. Фірми зацікавлені в тому, щоб працевлаштувати в себе навчений ними персонал. За статистикою, дві третини колишніх підмайстрів залишаються на підприємстві після закінчення навчання.