Сучасний вчений – не ботанік, або Хто затребуваний у німецькій науці

Товариство імені Фраунгофера, провідна у Європі організація у сфері прикладної науки, відзначає своє 70-річчя. Його вчені вже не раз доводили, що їм під силу створювати технології майбутнього.

Інститут Товариства у Дрездені спеціалізується на штучному інтелекті Інститут Товариства у Дрездені спеціалізується на штучному інтелекті

“Привіт, Йозеф! Що далі?” У такий діалог можуть вступити власники смартфона, зберігши новий контакт – Йозефа … Видатний німецький вчений жартує, згадує цікаві факти зі свого життя, радіє тому, як його відкриття змінили світ, – у загальному ділиться своїми спостереженнями.

Німецький вчений-оптик, фізик Йозеф фон Фраунгофер (Joseph von Fraunhofer), ім’ям якого названо найбільше у Європі об’єднання інститутів прикладних досліджень, син бідного скляра, який народився у Німеччині на межі XVIII-го і XIX-го століть, мав небагато шансів стати видатним вченим і прославити своє прізвище.

Йозеф фон Фраунгофер Йозеф фон Фраунгофер

Це стало можливим лише завдяки його наполегливості, працьовитості, потягу до знань і обдарованості. Крім удосконалень, запропонованих Фраунгофером у технологіях виготовлення оптичних скелець, він відомий винаходом геліометра, відкриттям постійних ліній сонячного спектра, згодом названих його ім’ям, а також низкою цікавих розробок у галузі фізики і астрономії.

70 років історії заради майбутнього

Hallo, Joseph! #WHATSNEXT – це канал у WhatsApp, який Товариство імені Фраунгофера (Fraunhofer Gesellschaft) запустило у рамках ювілейного року для того, щоб привернути увагу молодої аудиторії до наукових тем. У 2019 році це об’єднання відзначає своє 70-річчя. 26 березня 1949 року його заснували у Мюнхені для підтримки прикладних досліджень. Мюнхен був обраний невипадково. У повоєнні роки економіку південного регіону країни потрібно було піднімати заново.

Провідна у Європі науково-дослідницька організація, яка займається прикладними дослідженнями, об’єднує 72 інститути, розташованих по всій Німеччині. Десять років тому їх було лише 58. Більше 26 тисяч людей працюють у цій науковій організації. Якщо виміряти обсяг роботи, яку вчені виконують за рік, у грошах, то це приблизно 2,6 мільярда євро. Левова частка фінансування наукових проектів припадає на бізнес і промисловий сектор. Підтримка надається як на федеральному, так і земельному рівні.

DW.COM

Як зазначає керівник відділу маркетингу персоналу Товариства імені Фраунгофера Міхаель Фогель (Michael Vogel), приблизно третина співробітників – студенти, які поєднують роботу в одному з науково-дослідних інститутів з навчанням. Ще третина припадає на співробітників, що працюють на постійній основі – безстрокових контрактах. У третини – строкові договори. Це, як правило, вчені, які займаються наукою у межах своєї дисертації.

На річній конференції, приуроченій до 70-річчя Товариства, яка пройшла у Мюнхені на початку травня, була присутня і канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel). Вона запевнила, що держава і бізнесзбільшать свої інвестиції у науку. До 2025 року вони виростуть на 3,5 відсотка. До пріоритетних сфер канцлерка Німеччини віднесла штучний інтелект і електротранспорт.

Товариство імені Фраунгофера – сполучна ланка між університетами та промисловістю. “Ми даємо можливість застосувати теоретичні знання, отримані у вузі, на практиці. Вчені, які починають свою кар’єру у нас, мають більше знань і навичок, ніж ті, хто відразу йде працювати на промислові підприємства”, – упевнений провідний співробітник організації. Натомість після досвіду роботи у Товаристві шанси в промисловому секторі – чудові. Вчених, що працюють над спільними проектами, часто хочуть взяти на роботу компанії. Для провідної організації у сфері прикладних досліджень це, звичайно, виклик, адже доводиться шукати заміну, але і пряма вигода. Адже одне із завдань, яке стоїть перед Товариством Фраунгофера, – трансфер ноу-хау. Знання повинні передаватися далі і надходити в інші сфери.

Як потрапити на роботу в Товариство імені Фраунгофера

На даний момент у Товаристві близько 1500 вакансій. Можна подавати і ініціативне резюме. Найбільш затребувані напрямки – природничі науки, інженерні спеціальності, інформаційні технології. Звичайно, вибирають кращих з кращих. Наявність кваліфікації – це мінімальна вимога. Знання англійської та німецької необхідні для роботи. У кандидатів з країн, що не входять ЄС, є можливість влаштуватися за “блакитною картою” (Blue Card) або отримавши дозвіл Федерального агентства з праці.
Як змінилися уявлення про сучасного вченого, які вимоги до нього сьогодні? “Недостатньо бути ботаніком, фанатом своєї справи, сьогодні необхідно ще вміти працювати в команді і міждисциплінарно”, – підкреслює Міхаель Фогель.
В інтерв’ю DW він підкреслює, що “війну за таланти у Товаристві не ведуть – тут переконують”. Аргументи у нього залізні: тутешні вчені роблять майбутнє кращим. “Хто з нами – створює майбутнє, – обіцяє Міхаель Фогель. – Наші вчені займаються інноваційною діяльністю”.

Для тих, хто хотів би подати свої документи на вакансію, у Міхаеля Фогеля є одна проста порада: “Думки треба викладати чітко, переконливо. Не треба перебільшувати. Хто хоче видати бажане за дійсне, вже програв”.
Вчені Товариства імені Фраунгофера розв’язують не тільки актуальні завдання, які перед ними ставить сучасність, а й намагаються зазирнути у майбутнє. Ну, наприклад, як ми будемо працювати? Особисті кабінети зникнуть – їх замінять відкриті робочі ландшафти. Хороші біометричні розпізнавальні системи можуть у майбутньому замінити нам багато паролів. Поверхні з інтерактивними елементами витіснять звичні монітори комп’ютерів. Ієрархічні структури втрачають сенс. Успіх роботи у проектах – ось, що буде дедалі більше цінуватися. Такі прогнози дають провідні вчені Товариства.

і