Про ваші інтимні стосунки розкаже… голос

  • admin
  • 21.01.2019
  • Коментарі Вимкнено до Про ваші інтимні стосунки розкаже… голос

Тембр та інші нюанси голосу людини передають набагато точнішу інформацію про її справжні почуття, ніж слова. Тепер вчені за допомогою комп’ютерних алгоритмів можуть передбачити, чи будуть стосунки успішними, а також допомогти парам подолати сімейну кризу.

Припустимо, ви переживаєте не найкращі часи у стосунках із партнером.

Ви вже звертались до сімейного психолога, але зрештою все ж таки хочете знати, чи варті ці відносини зусиль. Чи налагодяться вони кінець кінцем або приречені?

Зупиніться на мить і вислухайте свого партнера. Ні, справді, уважно послухайте, як він чи вона говорять.

Коли ви розмовляєте одне з одним, ваш голос передає різноманітну інформацію. Інтонація, модуляції, паузи та гучність містять приховані сигнали про ваші справжні почуття.

Більшість з них ми застосовуємо інтуїтивно. Наголос і інтонація, наприклад, дозволяють розставити акценти у фразі, їхня перестановка очевидно впливає на зміст.

Але є й багато інших нюансів, які ми використовуємо в своєму мовленні, не усвідомлюючи цього.

Втім, існують способи розшифрувати цю приховану інформацію. Наприклад, за допомогою штучного інтелекту, який спрогнозує майбутнє стосунків пари.

І комп’ютер вже робить це точніше, ніж професійні психотерапевти.

 

В ході одного дослідження, яке тривало два роки, психологи попросили 134 одружені пари записувати свої розмови.

Партнери по черзі обирали важливу, на їхній погляд, проблему в стосунках і протягом 10 хвилин обговорювали її.

Дослідники також мали інформацію про подальший розвиток стосунків, чи вони покращилися, чи пара розсталася.

Пізніше відеозаписи продивлялись психотерапевти, які оцінювали поведінку пари під час розмови.

Аналізувати розмову також навчали алгоритми. Попередні дослідження показали, що певні особливості мовлення, інтонація, тривалість і зміна ролей у розмові, передають комунікативні сигнали.

Завдання комп’ютерної програми полягало в тому, щоби точно розрахувати, як особливості комунікації були пов’язані з міцністю стосунків.

Алгоритм не враховував візуальну інформацію і зміст розмови, аналізуючи тільки голос кожного учасника.

Програмі вдалося вичленити особливості мовлення, які не здатне розрізнити людське вухо, як-от спектральний нахил або складну математичну функцію мовлення.

“Проаналізувавши достатню кількість даних можна вивести певні закономірності, невловимі для людських вух і очей”, – пояснює Шрі Нараянан, інженер з Університету Південної Каліфорнії, який очолював дослідження.

Висновки програми щодо перспектив стосунків виявилися дещо точнішими, ніж у психотерапевтів. Її прогноз щодо розвитку стосунків пари був правильним у 79,3%.

 

“Однією з переваг комп’ютера є його здатність знаходити закономірності у великих обсягах даних”, – зазначає Фйола Хельгадоттір, клінічний психолог з Оксфордського університету.

“Поведінка людини дає уявлення про основні психічні процеси, – каже вона. – Проте машинні алгоритми можуть виконувати складну роботу з сортування, пошуку відповідної інформації та прогнозування майбутнього”.

Перевіряти свої стосунки на міцність за допомогою алгоритму, можливо, не найкраща ідея. Прогноз, безперечно, вплине на ваші відносини і може змінити ваше ставлення до партнера.

Однак вміння аналізувати інформацію, приховану в тому, як ми говоримо, – і як функціонують наші тіла – може сприяти роботі з парами, що переживають кризу.

Теодора Часпарі, комп’ютерний інженер із Техаського університету A&M, розробляє програму, яка зможе передбачити, коли в стосунках виникне конфлікт.

Для розробки програми Часпарі та її колеги використовували дані з датчиків на кшталт фітнес-браслетів, які 34 пари-учасники експерименту носили протягом дня.

 

Датчики вимірювали потовиділення, серцебиття і голос, зокрема його тон, але також і зміст сказаного, насамперед, чи використовували учасники слова з позитивним чи негативним значенням.

Протягом експерименту 19 пар стикнулися з певними конфліктними ситуаціями.

Дослідники навчили програму визначати сценарій розвитку конфліктної ситуації, виходячи з того, що розповіли їм пари.

Після цього програма лише за допомогою даних із датчиків змогла виявляти конфліктні ситуації в інших пар. Її точність склала 79,3%.

Тепер дослідники розробляють програму, яка попереджатиме пари про можливу сварку, виявляючи ознаки наближення конфлікту.

Автори проекту бачать її застосування так.

У вас був важкий день на роботі, можливо, напружена зустріч, і ви їдете додому. У вашого партнера також видався непростий день. Спостерігаючи за вашим рівнем потовиділення, частотою серцевих скорочень і тим, як ви розмовляли в останні години, алгоритм розрахує вірогідність сварки.

“На цьому етапі ми можемо допомогти парі вирішити конфлікт більш позитивним способом”, – пояснює Часпарі.

Ми можемо, наприклад, відправити їм попередження, перш ніж пристрасті дійсно розпаляться, зазначає Адела Тіммонс, психолог проекту, яка працює в Центрі клінічної та кількісної психології для дітей і сімей у Міжнародному університеті Флориди.

“Ми впевнені, що допомога парам, які переживають кризу в стосунках, буде ефективнішою, якщо ми зможемо надавати її тоді, коли вони потребують її найбільше”, – зазначає фахівець.

Традиційна модель сімейної терапії не здатна виконати цю мету. Як правило, сеанс триває годину раз на тиждень, коли пацієнти згадують, що сталося після останньої сесії, і обговорюють проблеми, які в них виникли.

“Терапевт не може бути присутнім у той момент, коли його допомога дійсно потрібна, – зазначає Тіммонс. – До того ж безпосереднє втручання може тільки погіршити ситуацію і буде менш ефективним”.

 

Але автоматизована підказка, що ґрунтується на постійному моніторингу фізіології та мовлення людини, може втілити мрію терапевта про вчасне втручання.

До того ж такий спосіб психологічної допомоги буде більш стандартизованим, вважає Хелгадоттір.

“Ніхто насправді не знає, що відбувається в кабінеті терапевта за зачиненими дверима, – додає фахівець. Фйола Хельгадоттір є автором платформи, що допомагає лікувати соціальну тривогу.

“Іноді найефективніші методи не застосовуються, оскільки вони вимагають більших зусиль терапевта. А клінічні компоненти комп’ютерних систем завжди відкриті і прозорі. Їх розроблятимуть провідні фахівці галузі, які також зможуть оновлювати та вдосконалювати програми”, – говорить вона.

“Крім того, у комп’ютерів не буває вихідних і вони можуть водночас обслуговувати хоч одного клієнта, хоч тисячу”.

Мінуси, звісно, також є. Немає гарантії, що сигнал телефона, який попереджає про майбутню сварку, не розлютує людину ще більше. Таким чином, точний час втручання має вирішальне значення.

“Якщо конфлікт розпочався, втручатися немає сенсу, – пояснює Тіммонс. – Коли люди вже засмучені, вони навряд чи дослухатимуться до порад, що їм потрібно заспокоїтися. Але якщо ми зможемо впіймати момент, коли ситуація почала загострюватися, але людина ще не втратила здатність контролювати свою поведінку, це буде ідеально”.

Втім, для створення такого додатка поки ще існує чимало технологічних перешкод. Потрібно вдосконалити алгоритми і перевірити їхню ефективність на широкому колі людей. Питання конфіденційності також присутнє.

 

Витік даних про ваші стосунки з партнером ставить під загрозу багато вразливої інформації. Питання зловживання такими даними може постати й в разі кримінального злочину, як-от домашнє насильство.

“Це загальні соціальні питання, які ми, безперечно, маємо врахувати”, – зазначає Тіммонс.

Втім, якщо така модель терапії виявиться успішною, вона зможе прокласти шлях й до інших видів психологічної допомоги: в сім’ї, на роботі або в стосунках між лікарем і пацієнтом.

Що більше інформації ми навчимося “зчитувати” з нашого тіла – від руху очей до напруження м’язів – то точніше ми зможемо прогнозувати наші стосунки.

Мовлення і фізіологічні реакції, вочевидь, далеко не єдині ознаки того, що відбувається в нашій свідомості і що здатні розшифрувати лише машини.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.