Закриття політичних проектів, ЗМІ, тощо, які фінансуються олігархами

  • admin
  • 18.01.2019
  • Коментарі Вимкнено до Закриття політичних проектів, ЗМІ, тощо, які фінансуються олігархами

Журналістському цеху варто звернути увагу на оригінальні думки і варіанти виходу України з кризи, які публікує, на мою думку, один з кращих аналітичних журналістів Володимир Бондаль.

На жаль, матеріали цього автора публікують лише маленькі сайти Української пресової корпорації, а бажано, якби їх прочитали депутати, політики, управлінці, експерти…

Тезово подаю кілька ідей Володимира Бондаля, оприлюднених на його сторінці в Фейсбуці.

-Всі ті відомі базові виклики  економіки: [еміграція, праця, низькі рівні іноземних інвестицій та іноваційної економіки, відсутність кредитування реального сектора (кредити по 20 +%) і залежність національної економіки від чиновників (фактично- від монополій і олігархів)] мають стати не проблемою, а зброєю наступного президента (надіюся, він зміниться), інструментом тиску на монополії та деолігархізації політичної системи країни. – зазначає Volodimir Bondal

Перший крок до деолігархізації, закриття політичних проектів, ЗМІ, тощо, які фінансуються за рахунок експлуатації мільйонів- наведення ладу на ринку праці.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, однак майже ніщо не захищає це право або захист формалізований.

В.Бондаль: Тривалість робочого часу працівників повної зайнятості треба збільшити з 40 до 45-48 годин на тиждень- що зробить країну а) привабливою для іноземного промислового капіталу, а для осіб віком від 15 до 16 років та 60+ – зменшити, з 24 до 20 годин.

1 вихідних в тиждень, але роботодавець має право утримати 1 вихідний день на тиждень, оплачений в розмірі 200% чи додати його до додаткової відпустки в менш завантажені періоди.

Максимальний робочий час для нічних співробітників – 35 годин на тиждень і не більше 7 годин на добу.

Відпустка- 25 робочих (а не календарних) днів.

Ефект буде миттєвий і позитивний.

Найм працівників на скорочений графік роботи має гарантувати роботу не меншу ніж 20 годин на тиждень.

Це разом призведе до вимушеної інтенсифікації праці, стимулюватиме оновлення засобів виробництва власниками, а державу- до швидкої приватизації неефективних активів.

Найм некваліфікованої робочої сили за кордоном має бути обмежений законом (різними напівдебільними умовами- це просто), а кваліфікованої – здійснюватися з країн відповідно до переліку юрисдикцій, встановлених у відповідності до закону.

Така політика створить стимули до найму українців і отримання українського громадянства кваліфікованими робітниками. – переконаний В.Бондаль.

Право використання некваліфікованої іноземної робочої сили в Україні може мати лише інвестор, що забезпечує виконання робіт чи надання послуг за власний кошт з оплатою після виконання контракту, укладеного на строк не більше 2-х років.

Лише кваліфіковані робітники, згідно переліку вимог і професій, а також фахівці з вищою освітою (інженери, ІТ-спеціалісти, лікарі) мають отримувати робочі візи в Україні за умови наявності і без права зміни контракту, укладеного до 2-х років.

Постійна робоча віза друго типу, що не закріплює іноземця за первісним контрактом, видається лише після витоку строку його перебування і роботи в Україні.

Погодинна оплата праці в приватному і державному секторах має передбачати мінімальний розмір оплати праці некваліфікованого працівника- громадянина України на рівні 3€/годину, кваліфікованого (в т.ч. іноземного) працівника- 5€/годину, фахівця- громадянина України-10€, іноземного фахівця-15€.

Такі вимоги скоротять кількість працюючих (на певний період часу), але примусять власників до модернізації виробництва.

Приховане безробіття і експлуатація, всі неефективні підприємства, державні посади в управлінні мають зникнути (в останньому випадку через відсутність коштів у бюджеті), а процеси надання державних, муніципальних послуг- комерціалізовані.
Комплектування і оплата в ЗСУ мають відповідати цим вимогам до цивільного сектору.
В державне управління мають потрапляти лише громадяни, що постійно, не менше 10 років проживають в Україні, мають знання української, англійської, підтвердили рівень знання мов і професійну кваліфікацію за своїм фахом (та законність отримання диплому) на загальнодержавному оцінюванні, функції організації якого передаються Міністерству освіти та науки.

Громадяни, що працюють без створення юридичної особи, вільних професій, не можуть наймати працівників з оплатою нижчою ніж передбачена законом.

Справедливість не полягає в рівності всіх, а лише в рівності можливостей.

-Заперечуйте, але іншого способу до розвитку, демонополізації і деолігархізації, направлення надлишків грошей з сектору фінансування політики в сектор економіки, я не бачу. – написав Володимир Бондаль.

Зрозуміло, програма дискусійна, вимагає обговорення і детальних прорахунків. У тому числі, варто прорахувати ризики масових протестів, у разі її впровадження.

Я особисто порадив би автору – Володимиру Бондалю, розіслати цей матеріал основним кандидатам у Президенти України, і попросив би про публічний коментар…

Суспільство вимагає нових ідей, рішень, управлінців на рівні Президента, уряду, парламенту.

Нам знову пропонують секонд-хенд…

Вірю, що Володимира Бондаля почують!

Ростислав Тригуб, студент Університету “Україна”