Китайська космічна програма: що про неї відомо

  • admin
  • 08.01.2019
  • Коментарі Вимкнено до Китайська космічна програма: що про неї відомо

Китайський космічний зонд успішно сів на зворотному боці Місяця. Це важливе досягнення для країни, яка вперше відправила людину в космос у 2003 році.

У найближчі роки Китай планує запустити багаторазову ракету-носій і ввести в експлуатацію космічну станцію – конкурента МКС.

BBC згадує про успіхи китайської космічної програми.

Місячна програма

Програма “Чан’е” отримала назву на честь богині Місяця з китайської міфології. Перший апарат цієї серії запустили на місячну орбіту у 2007 році. Кульмінацією програми повинен стати пілотований політ на Місяць до 2036 року.

 

Апарат “Чан’е-4” сів на Місяці в басейні Південний полюс-Ейткен – одному з найбільших кратерів Сонячної системи.

М’яка посадка на зворотному боці Місяця – непросте завдання, тому що Місяць блокує прямий зв’язок між космічним апаратом і Землею. Тому для успіху місії “Чан’е-4” між Землею і Місяцем запустили супутник-ретранслятор.

 

“Чан’е-4” оснащений устаткуванням для досліджень геологічних параметрів Місяця. Також на його борту знаходиться насіння рослин і личинки шовкопряду.

Рекордне число запусків

У 2018 році Китай здійснив 39 космічних запусків – більше, ніж будь-яка інша країна. Лише один з них завершився невдало.

 

США в минулому році здійснили 34 запуски, а Росія – 20. При цьому у 2016 році США витратили на свою космічну програму 36 мільярдів доларів, а Китай – менше ніж 5 мільярдів.

Китай працює над створенням космічного ліфта і багаторазових ракет-носіїв.

В Америці найближче до створення економічно ефективної ракети підбираються приватні компанії, зокрема Space X Ілона Маска.

У Китаї приватна компанія здійснила всього один запуск, і він виявився невдалим: у жовтні 2018 року компанія LandSpace провела перший запуск триступеневої ракети ZQ-1, але у неї некоректно спрацювала третя ступінь.

Створення космічної станції

Першу китайську орбітальну станцію “Тяньгун-1” запустили у 2011 році.

Вона стала першим китайським космічним апаратом такого класу. На станції могли знаходитись астронавти протягом декількох днів.

У 2012 році станцію відвідала перша китайська жінка-астронавт Лю Ян.

Експлуатація станції завершилася в березні 2016 року – на два роки пізніше, ніж планувалося. У квітні 2018 року “Тяньгун-1” згоріла в атмосфері над Тихим океаном.

У 2016 році запустили станцію “Тяньгун-2”, але поки у неї немає постійного екіпажу – повністю ввести її в експлуатацію планується до 2022 року.

Протисупутникова зброя

У 2007 році Китай став третьою після США і Росії країною, яка продемонструвала здатність знищувати об’єкти, що знаходяться на земній орбіті.

Вважається, що у випробуваннях брала участь балістична ракета середньої дальності та наземного базування. Тоді успішно знищили супутник для спостережень за погодою, запущений в 1999 році.

Випробування засудило світова спільнота, а Китай у відповідь заявив, що тим самим протистоїть мілітаризації космосу і будь-яким формам гонитви озброєнь.

У 2016 році Китай запустив на орбіту апарат, призначений для переміщення космічного сміття, такого як старі супутники.

За даними НАСА, на орбіті Землі перебуває понад 20 тисяч уламків розміром з грейпфрут і більше. Число уламків меншого розміру становить не один мільйон.

Звучать побоювання, що такі апарати можуть використовувати для виведення з ладу ворожих супутників у випадку війни.

У минулому році президент США Дональд Трамп заявляв про намір створити в рамках збройних сил космічні війська. А віце-президент Майк Пенс акцентував увагу на дедалі більшу військову активність Росії та Китаю в космосі.

Квантовий зв’язок

У 2016 році Китай запустив перший у світі супутник для квантової передачі інформації. Його назвали “Мо-цзи” на честь давньокитайського філософа.-https://www.bbc.com/ukrainian/features-46750901

 

Дані, що передають з супутника, містяться в серіях фотонів, які неможливо перехопити або скопіювати. Будь-яка спроба перехоплення призведе до їх самознищення.

Вартість цього проекту оцінюють у 100 мільйонів доларів.