Про проблеми ромів-циган

  • admin
  • 04.11.2018
  • Коментарі Вимкнено до Про проблеми ромів-циган

Коли потрапляєш в інший світ.

Продовжуємо працювати над вирішенням численних проблем, які турбують ромів. Побувала в трьох ромських поселеннях в Закарпатській області – Тельмана, Радванка та Пирогово. Сюди не приїжджають політики, бо це не гламурні місцини й тут електоральні бали не заробиш. Натомість споглядати всю цю бідність та безвихідь дуже боляче.

Люди живуть в приміщеннях, що нагадують бараки, або в не набагато кращих. Частина так званих будинків, в яких мешкають роми – це неузаконені самобуди. Тобто формально їх не існує й тому чиновники мають усі формальні підстави відмахуватись від проблем та прохань мешканців.

Складна ситуація з паспортизацією. Наприклад, в Тельмана третина мешканців без документів, в Пирогово – половина, дехто ще зі старими радянськими паспортами. Відповідно, усі легальні можливості для освіти, отримання медичних послуг і працевлаштування закриті.

З освітою окрема сумна історія. В Тельмана з 500 дітей лише половина ходить до школи. Мало хто з них говорить українською мовою. Вони ізольовані в цьому злиденному світі без шансів на щасливе майбутнє.

На щастя, світ не без добрих людей. Закарпатський благодійний фонд «Благо» утримує соціальний центр для дошкільнят-ромів в Ужгороді. Це унікальний заклад – єдиний в Україні. Зараз там навчається 30 дітей. Їх вчать читати, писати, рахувати. Тобто дають елементарну базу, на основі якої можна розвиватися далі. А ще в Ужгороді працює гімназія №13, де в дві зміни навчаються 320 дітей-ромів.

Величезна подяка тим, хто робить такі добрі справи й, попри усі перешкоди, вириває дітей з пазурів жебрацтва. Але громадські ініціативи не можуть в повній мірі замінити системну політику держави. Тисячам ромських дітей в маленьких поселеннях освіта недоступна. А їхні батьки, на жаль, зі свого боку роблять усе можливе, щоб перешкодити дитині ходити до школи.

Говорила раніше й повторюю знову – поки Україна не забезпечить доступу до освіти усім ромам (в тому числі й дорослим через вечірні школи), доти питання їхньої соціалізації залишатиметься відкритою раною на тілі держави.

Ірина Суслова