Чи актуальна сучасна вища освіта?

  • admin
  • 30.10.2018
  • Коментарі Вимкнено до       Чи актуальна сучасна вища освіта?

Щороку більшість випускників в Україні поступають у ВНЗ на різноманітні спеціальності. З часом, частина студентів кидає навчання або переводяться на дистанційне навчання. Ті, хто отримує диплом, як правило, не працюють за своєю спеціальністю. І лише невеликий відсоток випускників залишається працювати за фахом.

Якщо запитати у студентів, навіщо вони поступили в ВНЗ, то відповідь   «отримати освіту та працювати за спеціальністю» зустрічає все рідше. 

Давайте розберемось –  чи актуальна сучасна  вища освіта?

Шлях до отримання диплому розпочинається з того, що школярам вбивають в голову, що треба добре вчитися, а точніше – «приносити» гарні оцінки. Тут і починається ланцюжок деградації освіти – школярі починають вчитися заради оцінок. Вивчають, здають, отримують оцінку, забувають. Атестат отримали. Перший етап навчання закінчено.

Потім стає питання –  куди випускнику після школи. Питання «а чи варто вступати взагалі?» відпадає одразу завдяки батькам та системі. Батьки, які виросли за часів СРСР, уявлення не мають,  що робити без вищої освіти. І у молоді розпочинається новий етап: вивчили, здали, отримали оцінку, забули. Диплом вищої освіти у кишені.

І знову постає питанні  – куди піти працювати?

Часи змінились. Зараз  мало хто працює постійно на одній роботі. Впродовж  10 років людина може поміняти кілька робот  – від бармена до топ-менеджера. Сучасне покоління любить швидкі гроші, без інтелектуальних витрат.

 Наприклад, робота бармена, де вища освіта не потрібна – достатньо піти  на курси, витратити на це трохи грошей та стати професіоналом своєї справи без вивчення філософії та інших теоретичних дисциплін. 

Але, більшість школярів все одно йде вчитися до ВНЗ   аби отримати формальну освіту, аби  «відкосити» від армії, аби вгодити батькам та потішити їхнє его, але не для того, щоб отримати знання та працювати за професією.

ВНЗ – стереотип нав’язаний батьками.

Поступивши в ВНЗ, студент за шкільною звичкою знову починає навчатися заради оцінок, щоб здати залік або іспит та захистити диплом.

Хіба така мета навчальних закладів?

Сучасні українські ВНЗ з часів Радянського союзу так і не переформувалися – обов’язкові предмети, які не дають уявлення про майбутню професію,  малоцікаві лекції, студент не має право вибору лекцій та викладачів (така практика існує  у закордонних університетах).

Система освіти зводиться до формалізму:  будуть оцінки –  отримаєш диплом.

У деградації вищої освіти винні всі: і держава,  і студенти, і викладачі.

Все починається зі студентів, які поступають будь-куди аби поступити.

У ВНЗ викладачі стараються мотивувати студента: читають їм лекції, проводять семінари, ставлять оцінки за активну роботу; дають тести або самостійні роботи на перевірку знань.

Але коли ті ж викладачі задають кілька  абсолютно безглуздих завдань, аби поставити оцінку (хоча насправді це нічого не дасть ні студенту,  ні, тим більш, викладачу), студенти розуміють, що навчання – це   просто  формальність.

Через брак високої зарплати у ВНЗ, програма для навчання  складається з урахуванням фаховості  викладачів, яких вдалося залучити до учбового процесу.

Студент, не маючи необхідних предметів у ВНЗ, змушений додатково оплачувати курси, наймати приватних репетиторів, купувати додаткові книги для самоосвіти і самому шукати собі роботу для практики.

І в якийсь момент студент розуміє, що краще направити  кошти на самоосвіту, ніж витрачати їх на безглузде навчання у ВНЗ і вивчати дисципліни про які  після отримання диплома просто забудеш.  

Необхідно змінювати систему вищої освіти. Давати більше самостійності студентам, дати їм право на вибір викладача, предметів, задавати більше практичних завдань.

 Викладач  ВНЗ – це консультант, а не прокурор, який вирішує долю студента.

Якщо система вищої освіти не зміниться і не буде давати практичні знання – вищі навчальні заклади  остаточно себе дискредитують і  стануть неактуальними в сучасному світі.

Ростислав Тригуб, студент університету «Україна»